Галина Степанівна вмостилася за столом так широко, ніби займала всю кухню. Лікті розкинула по стільниці, сумку поставила біля ноги, а з пакета дістала дешеве печиво. Крихти одразу посипалися на скло.
— Сідайте вже, — розпорядилася вона, коли Леся поставила перед нею кухоль.
Назар прослизнув до табуретки боком. На дружину він не дивився — надто добре знав, що погляд видасть його повне небажання брати участь у тому, що відбувається.
— У нас біда, — оголосила свекруха, відпивши чаю й скривившись. — Маринку господиня з орендованого житла виганяє.
Леся підняла чашку з кавою, щоб не відповісти одразу. Марина, молодша сестра Назара, була окремим явищем: двадцять два роки, плани на пів життя вперед, упевненість розміром із місто й відповідальність, яку доводилося шукати з ліхтарем.
— Просто виганяє? — уточнила Леся рівно. — Без причини, звісно?
Галина Степанівна блиснула очима. У її розумінні такі запитання вже були зрадою.
— Ой, почалося. Дівчина день народження відзначила, подруг покликала. Молоді, посміялися, музику ввімкнули. Сусіди сполошилися, поліцію приплели. Господиня роздула пожежу з нічого. Подумаєш, у коридорі шпалери чимось червоним залили. Може, сік розлили? А вона одразу: «З’їжджайте». Маринка зараз реве, речі по коробках кидає.
Свекруха стиснула пальці на кухлі, ніби той був винен у всіх нещастях доньки.
— Не ж на вулиці рідна дитина залишиться. Кров є кров.
Назар смикав шнурок худі. Він знав, що «посміялися» у Марини часто означало скарги сусідів, поліцію, розбиті речі й ремонт за рахунок рідних. Але сказати це матері вголос було майже подвигом.
— Мамо, — почав він обережно, — а ми тут до чого? У нас одна кімната. Куди її селити? На кухні розкладачку ставити?
Галина Степанівна подивилася на сина так, ніби він не витримав найпростішої перевірки на кмітливість.
— А хто сказав, що вона до вас сюди поїде?
Пауза вийшла короткою, але щільною. Леся поставила чашку на стіл, і кераміка сухо дзенькнула.
Свекруха повернулася до неї всім корпусом.
— У тебе ж бабуся нещодавно померла. Квартира пустує. Три кімнати, старий будинок, центр. Стоїть без діла, пилом заростає…
