— Яриночко, ти ж не дівчинка наївна, сама все розумієш, — Галина Миронівна говорила м’яко, майже лагідно, але в цій лагідності дзвеніло залізо. — Зараз відсотки такі гарні, що знімати гроші просто гріх. Літо, спека, куди тобі прямо сьогодні ця сума? Полежить ще трохи — і додасться добряче.
Вона з виглядом господині, яка пропонує рідкісне частування, підсунула до невістки тарілку з домашнім печивом. Печиво виглядало так, ніби його не випікали, а відливали у формі для тротуарної плитки. Ярина обережно відсунула тарілку одним пальцем. Жодна крихта не ворухнулась. Випічка лежала монолітом, упевнена у власній незламності.
— Галино Миронівно, — спокійно сказала Ярина, хоча спокій давався їй дедалі важче, — пів року тому ви обіцяли повернути все влітку. Не частину, не колись, а повністю. П’ятсот тисяч — це мої особисті заощадження, які в мене були ще до весілля з Назаром. Ми домовилися на червень. Червень закінчується через два дні.
Свекруха картинно сплеснула руками. На її зап’ястях дзвякнули важкі браслети, занадто ошатні для жінки, яка останні місяці зображувала ледь не скрутне становище. Очі, густо підведені синім олівцем, миттєво наповнилися скорботою такого масштабу, ніби йшлося не про борг, а про загибель цілої цивілізації.
— Ну що ти, справді, як стягувач якийсь? — протягнула вона. — Я ж не кажу, що не віддам. Я тільки прошу почекати до листопада. Закриється вклад — і одразу все отримаєш, ще й із надбавкою. Купиш собі що-небудь. Молоді жінки ж завжди щось купують: чоботи, сумочки, всякі там ваші штучки.
Ярина заплющила очі на секунду. Розмова знову перетворювалася на липку масу, в яку скільки не бий ложкою, все одно не досягнеш форми. Історія почалася взимку, коли у Галини Миронівни, за її словами, раптово «заридала» труба у ванній. Свекруха влаштувала виставу з охами, заспокійливими краплями, викликом лікаря та непритомним падінням на диван. Санвузлу, как з’ясувалося, потрібен був не простий ремонт, а майже палацова реставрація: плитка з перламутровим відливом, раковина з дорогого каменю і такі змішувачі, ніби через них збиралися подавати воду в королівські покої…
