Тамара Григорівна зблідла так швидко, що рожевий берет на її голові став здаватися чужим. Боротьба за спальню, матрац і право командувати домом обвалилася за кілька хвилин. Вона хотіла влади й жалю, а отримала перспективу стати героїнею чужого інтернет-цирку.
— Нелюди! — вигукнула вона.
Вона зірвала мікрофон із кофти й жбурнула його в порожню каструлю. Той дзенькнув об метал. Тамара Григорівна заметалася кухнею, не відразу розуміючи, куди тікати: лампа сліпила, син усміхався, невістка тримала телефон, а з вітальні з лінивим інтересом виглядав Мурчик.
— Нічого святого! — кричала вона. — Рідну матір у ролики записати вирішили! Доморощені продюсери!
Вона рвонула в передпокій так стрімко, ніби валізи раптом стали легкими. Схопила ручку сумки, смикнула валізу за ремінь, заплуталася в шарфі, але не зупинилася. Колеса заскреготали по підлозі, берет з’їхав набік, колишня велич розсипалася разом із її планом.
— Додому! — вигукувала вона, витягуючи речі до дверей. — Ноги моєї тут не буде! Я у ваші передачі не наймалася!
Дарина підійшла й дуже люб’язно розчинила двері ширше.
— А як же студія за містом? — солодко спитала вона. — Ми ж іще не зняли ваш монолог про суглоби. Розкладачка на балконі нудьгуватиме без головної героїні.
— Лілія мене прийме! — огризнулася Тамара Григорівна, випихаючи сумку на майданчик. — Лілія добра. Вона матір у ваші сіті не продасть.
Валізи загуркотіли по бетону, двері тамбура розчинилися від удару. Ліфт якраз зупинився на поверсі. Тамара Григорівна затовкала речі всередину, втиснулася слідом і кинула на сина з невісткою погляд, від якого, здавалося, могли почорніти шпалери.
Вона натиснула кнопку. Двері ліфта зімкнулися. Гуркіт разом із нею пішов униз.
У передпокої повисла тиша. Мурчик вмостився на місці, де стояла сумка, і почав вилизувати лапу з таким виглядом, ніби особисто відстояв кордони квартири.
Дарина зачинила двері, повернула замок і притулилася чолом до прохолодної поверхні. Видих вийшов довгим, майже смішком. За спиною Мирон вимкнув кільцеву лампу, і різке біле світло поступилося місцем м’якому сяйву бра…
