Поки тривало з’ясування обставин довкола суперечливих заяв, сенсаційні видання підтримували згасаючий інтерес гучними заголовками. Відсутність нових фактів їм не заважала: попередні твердження подавали в новому порядку, супроводжували двозначними натяками й видавали за черговий розвиток подій. Кожен такий матеріал продовжував життя історії, яка вже втратила фактичне підґрунтя.
Медики тим часом докладно пояснювали, чому версія подружжя викликала такі серйозні сумніви. Виношування одинадцятьох плодів означало б колосальне навантаження на організм, а такі ранні пологи потребували б участі великої лікарської бригади. Навіть за найсприятливішого перебігу жінка потребувала б тривалого відновлення, непомітно пройти яке для оточення було б важко.
Не витримували критики й слова про благополуччя немовлят.
При народженні на такому ранньому терміні діти, як правило, мають малу масу тіла; їм потрібні безперервний медичний нагляд і спеціальна апаратура. Одночасне лікування одинадцятьох таких пацієнтів потребувало б величезних ресурсів і неминуче залишило б безліч медичних записів. Приховати таку роботу від усієї системи охорони здоров’я було б практично немислимо.
Однак у жодній лікарні нічого не виявили: ні історії пологів, ні відомостей про лікування матері, ні даних про інтенсивну терапію новонароджених і подальше спостереження. Саме відсутність медичних слідів, а не емоційність тих чи тих заяв, стала головним аргументом проти сенсації. Після професійних пояснень сумніви більшості змінилися майже повною впевненістю: народження одинадцятьох недоношених дітей на такому ранньому терміні не могло статися безслідно, а благополучний результат без масштабної допомоги виглядав неймовірним…
