Лікар припустив, що Андрій зіткнувся з вираженою сезонною алергією або надто гостро реагує на забруднене повітря. Ці причини здавалися правдоподібними: обидві могли викликати і свербіж, і багаторазове чхання. Пацієнтові призначили сильний антигістамінний препарат і дозволили вирушити додому. Якщо ліки не допоможуть, за тиждень слід було прийти повторно.
Андрій покинув кабінет із надією, що неприємності нарешті скінчаться. Припущення лікаря звучало звично й нестрашно, а лікування не вимагало нічого, крім регулярного приймання таблеток. Йому хотілося вірити, що вже за кілька днів він зможе повернутися до ресторану цілком здоровим. Ані пацієнт, ані лікар тоді не уявляли, наскільки глибоко ховалася справжня причина і чому звичайний засіб від алергії був проти неї безсилим.
Перші дні не принесли полегшення. Андрій і далі приймав призначений препарат і уважно прислухався до свого стану, але свербіж не слабшав. Навпаки, напади ніби посилилися. Кожне нове чхання руйнувало надію на те, що лікареві вдалося правильно визначити джерело проблеми.
Особливо тяжко було вночі. Варто було Андрієві бодай ненадовго задрімати, як лоскотання всередині носа змушувало його прокинутися. Іноді він довго лежав без сну, чекаючи, поки дихання заспокоїться і зникне черговий позив. Потім усе повторювалося. На ранок він уже почувався так, ніби організм узагалі не отримав відпочинку, якого відчайдушно потребував.
Удень до свербежу додавалася важка накопичена втома. Андрій був виснажений, роздратований і дедалі менше вірив, що таблетки здатні щось змінити. Чим ближче підходив кінець тижня, тим очевиднішим ставало: стан не поліпшився, а погіршився. Тепер повторного візиту він уже не уникав, бо продовжувати таке життя було неможливо.
У кабінеті Андрій нервував майже так само сильно, як і вперше. Лікар знову уважно оглянув носовий хід, але побачене лише посилило його подив. За настільки виражених симптомів усе виглядало підозріло нормально. Тоді лікар запросив колегу, сподіваючись, що свіжий погляд допоможе помітити пропущену деталь. Другий фахівець провів власний огляд, однак теж не знайшов нічого дивного. Залишалося визнати, що джерело подразнення ховається там, куди звичайним інструментом дістатися неможливо…
