Перша шлюбна ніч українки в арабській родині в Дубаї стала останньою

Share

— Це підробка, — сказала Анна. Клубок у горлі заважав вимовляти слова. — Я нічого не отримувала й ні про що не домовлялася.

Саміра вперше розгубилася. Вона перевела погляд на сина. — Ти казав, що у вівторок вона письмово погодилася. Ти показував її листа.

— Вона нервується, — швидко перебив Амір. — День був важкий. Мамо, залиш нас удвох.

У вівторок Анна весь вечір провела з Ольгою, керівницею проєктів у її студії та своєю найближчою подругою. Вони вибирали зразки тканини й сперечалися з постачальником через зірваний термін. Амір телефонував один раз, але вона не відповіла, а згодом надіслала коротке повідомлення: «Втомилася, поговоримо завтра». Жодних зустрічей, листів чи підписів не було. Однак Саміра дивилася на неї не як на жертву, а як на людину, що в останню мить змінила ціну.

Перед весіллям Анна все ж виявила обачність: віднесла шлюбний договір Павлові Савчуку, юристові, якого Ольга знала по роботі, і відмовилася підписувати його в родинному офісі. Амір тоді образився, але наступного дня погодився вилучити спірні пункти. В остаточному договорі зберігався режим окремої власності. Саме ця маленька перемога приспала її тривогу. Вона не знала, що юридично бездоганний документ був потрібен Амірові як декорація для зовсім іншої оборудки.

Анна пригадала й іншу дивину. За вечерею Саміра подякувала їй за «розсудливе вчорашнє повідомлення». Амір одразу ж упустив виделку, заговорив про гостей і не дав їм продовжити. Тоді Анна вирішила, що свекруха переплутала її з кимось із організаторів. Тепер дрібні неузгодженості, які вона відкидала зі страху здатися підозріливою, складалися в чіткий візерунок.

— Мені треба зняти сукню, — сказала вона. — Я не можу думати, поки задихаюся.

Амір подивився на матір. Та кивнула, і Анну пропустили до ванної, спершу перевіривши, чи не взяла вона теку. У косметичці під коробкою зі шпильками лежав старий робочий телефон. Ольга наполягла, щоб він залишався ввімкненим на випадок дзвінків від підрядників. Анна замкнула двері, увімкнула диктофон і набрала: «Мене утримують. Документи. Дім Аміра». Повідомлення зависло із сірою позначкою — у глибині квартири зник сигнал мережі…