Микола поставив свій підпис слідом. За кілька хвилин телефон Олени показав надходження чотирьохсот дванадцяти тисяч гривень. Працівник видав покупцеві нові документи, а їй повернув нотаріальну теку. Угоду було завершено, і позашляховик більше не належав Олександрові. Для повернення тепер були потрібні згода Миколи, гроші й нове оформлення.
На стоянці Микола забрав обидва комплекти ключів і попросив залишити в машині сервісну теку та рукавички. Про фотографію на козирку він не запитав. Перш ніж сісти за кермо, ще раз уточнив рівень пального й побажав Олені гарного дня.
Джип виїхав зі стоянки, й Олена дивилася йому вслід, поки сірий кузов не зник із поля зору. Артем підійшов із двома стаканчиками кави й одразу попросив показати банківське сповіщення. Він обійняв її, але очей не відводив від цифр. За його словами, тягар мав зникнути після оформлення оренди майстерні.
У кав’ярні Артем відкрив застосунок і продиктував номер свого рахунку. На стіл він поклав уже підписаний орендодавцем договір оренди. Обіцяної угоди про Оленин внесок і частку не було. Вона зажадала спершу виконати ранкову обіцянку. Артем відповів, що не збирається на папері ділити майстерню, яка ще навіть не відкрилася, а її гроші поверне з майбутнього прибутку.
— Я перекажу гроші, коли ти підпишеш угоду про мій внесок і частку, — сказала Олена.
Артем звинуватив її в тому, що вона руйнує єдину можливість. На нагадування про продану машину він відповів: «Я тебе не змушував». Це було правдою: Артем лише показував, що отримає внаслідок її рішень. Олена закрила форму переказу й сховала телефон.
Олена повернулася додому сама, а Артем пішов у своїх справах. Наталя нагадала про процедуру за кілька днів, але Олена збрехала, що джип залишили на перевірку й до того часу він буде готовий. Свекруха не стала розпитувати.
О восьмій вечора від чоловіка надійшло повідомлення: відпустку затвердили, з опівночі він офіційно міг залишити місце служби. Якщо ніщо не затримає в дорозі, вранці він буде в їхньому районі. Олена написала, що машина в майстерні через гальма, а вдома все спокійно. Олександр відповів одним словом: «Зрозумів»…
