Старий сусід передав солдатові старовинний хрестик зі словами: «Він поверне тебе додому»

Share

Зранку у дворі вже знали.

Жінка з сусіднього під’їзду, з якою Марія раніше мінялася рецептами консервації, відвернулася біля сміттєвих баків. Двоє чоловіків на лавці замовкли, коли вона проходила повз. У магазині продавчиня не стала записувати хліб «до виплати», хоча раніше записувала без прохання.

— Нам сказали, у вас неприємності, — пробурмотіла вона, дивлячись на банки з кавою. — Я не можу ризикувати касою.

Марія поклала хліб назад. Аня стояла поруч, стискаючи в кишені гумового коника, і нічого не питала. Це мовчання було гірше за запитання.

Опівдні зателефонувала Ганна Бондаренко, волонтерка, чий номер Марія знайшла в чаті дружин військових. Ганна говорила швидко, але без паніки.

— Зник після обстрілу — не означає дезертував. Запишіть усе, що сказав Дмитро. Скриншоти, дзвінки, голосові — нічого не видаляйте. І нікому не переказуйте гроші, якщо пропонуватимуть «закрити питання».

— Уже пропонували, — сказала Марія.

Уночі їй прийшло повідомлення з незнайомого номера: «Хочеш, щоб на Сашка не повісили зайвого, готуй суму. Є людина, яка може закрити рапорт». Марія тоді вирішила, що це мерзенний розіграш, і не відповіла.

Ганна попросила переслати скриншот і приїхала ввечері разом з Ольгою, медикинею-волонтеркою. Вони сіли на кухні. Аня малювала в кімнаті будинок із великим сонцем і трьома фігурками, але весь час визирала у дверний проріз.

— Картина дивна, — сказала Ганна. — Ваш чоловік офіційно зниклий безвісти. Обвинувачення в крадіжці є, але рапорт ініціював не командир. Там фігурують Дмитро Мельник і ще одна людина — Віктор Кравець. А зниклий тепловізор через два дні намагалися продати через посередників.

Іван, який сидів біля вікна, підвів голову.

— Кравець? Невисокий, одне око світліше за друге?

— Ви його знаєте?

— Бачив перед від’їздом Сашка. Він стояв у дворі, курив. Саша сказав, що він старий знайомий Дмитра.

Марія згадала той вечір: Олександр повернувся роздратований і довго мив руки, хоча не забруднився. На запитання відповів: «Просять не те і не вчасно. Треба буде поговорити з командиром». Тоді вона не стала допитуватися.

Телефон завібрував. Новий текст із невідомого номера: «Останній шанс. Не заплатиш — твій герой залишиться втікачем. І дитина знатиме правду»…