Наступного ранку про запис говорили всюди. Відео розходилося новинними стрічками, чатами й місцевими обговореннями з такою швидкістю, що зупинити його було вже неможливо. У ролику син впливової людини та його компанія виглядали зовсім не так, як звикли показувати себе на людях. Великі суми, п’яна самовпевненість, розмови, які не можна було пояснити випадковим жартом, — усе опинилося на видноті.
Скандал швидко дійшов до батька Мирона. Це був чоловік, звиклий до поваги, обережних поклонів і зачинених дверей, за якими неприємності зазвичай вирішувалися тихо. Він давно розумів, що син не виправдав надій: кинув навчання, не затримувався на жодній роботі, жив за рахунок чужого впливу. Але одна річ — родинне розчарування, і зовсім інша — публічний сором, який бачать усі.
Відео набирало перегляди, місто гуло, ім’я Мирона повторювали дедалі частіше. Інформація дійшла не тільки до цікавих сусідів і знайомих, а й до тих, кому подібні записи були особливо неприємні. Невдовзі батькові Мирона зателефонували згори. Про зміст розмови ніхто не дізнався, але наслідки стали помітні швидко.
Мирон зібрав речі й зник. Не став влаштовувати пояснень, не намагався повернути собі колишню впевненість, не прийшов до Олесі з новими погрозами. Зник так поспішно, ніби вперше зрозумів: чужі зв’язки можуть не тільки захищати, а й ставати зашморгом.
Для Олесі це було схоже на перший нормальний вдих після довгого задушення. Вона все ще боялася гучних кроків на сходах, різких дзвінків, несподіваних повідомлень, але Мирон не повертався. Невдовзі їй вдалося оформити розлучення. Допоміг, як не дивно, батько Мирона: він не хотів, щоб онук залишався поруч із людиною, яка остаточно зганьбила родину.
Коли шум навколо відео почав стихати, Остап і Олеся вперше за багато років змогли просто бути поруч. Їм не потрібно було ховатися, виправдовуватися, озиратися біля під’їзду. Вкрадені роки нікуди не зникли, але перестали стояти між ними непрохідною стіною. Тепер це була тінь, крізь яку можна пройти, якщо триматися одне за одного…
